“Прошу Вас, помоліться за мою доньку.” “Довіряю Вашим молитвам свого чоловіка, якого завтра оперуватимуть.” Дуже часто під час душпастирських відвідин якоїсь парохії хтось просить мене відійти з ним на хвилину набік і висловлює таке прохання. Часом відчуваю, що за цими просьбами криється приховане розчарування чи навіть бунт: “Я так багато молюся, а Бог не чує мене”, “Інколи мені здається, що звертаюся до стіни, тож, можливо, Господь охочіше вислухає священика, ніж мене.”
Для багатьох людей, які живуть вірою, зокрема й тих, котрі ніколи не переступали порогу храму, молитви-прохання становлять невіддільну частину їхнього життя. До цього факту треба ставитися з повагою.
ПОВЕРНУТИ ЇЙ ВІДПОВІДНЕ МІСЦЕ, НЕ ПРИМЕНШУЮЧИ ЇЇ ВАРТОСТИ
Добре знаю, що молитва-прохання аж ніяк не є найпіднесенішою молитвою. По суті, це корислива молитва, тоді як вершиною молитовної практики є молитва безкорислива, промовляючи яку, людина висловлює вдячність Богові й прославляє Його лише за те, що Він безмежно великий і добрий. Це молитва прославлення й поклоніння. Особливо гарний її зразок – Велике славослов’я, що співають під час утрені: “Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємося Тобі, славословимо Тебе. Благодаримо Тебе ради великої слави Твоєї, Господи, царю небесний”[1]. Здається, блаженний отець Даміян[2] написав це речення над хорами церкви, яку збудував для прокажених на острові Молокай! Щоб зробити таке, треба було мати неабияку відвагу…
Отож хоча б деколи, за нагоди, варто згадувати, що християнська молитва не може обмежуватися лише молитвою-проханням. Душпастирі передусім повинні залучати вірних до молитов подяки й прослави, не применшуючи водночас цінности молитви-прохання, яка посідає в житті людей, особливо простих, надзвичайно почесне місце. Тим паче, що сам Ісус дуже виразно підтримує цю форму молитви.
ЯК ІСУС ЗАКЛИКАЄ СТАВИТИСЯ ДО МОЛИТВИ-ПРОХАННЯ?
Насправді Ісус сказав і зробив усе, що треба було, щоб ми почали з цілковитою довірою ставитися до молитви-прохання. Він сам звертався до Свого Отця з повною довірою й без жодних застережень: “Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене…” (Ів. 11:42)[3]. Часто також заохочував бути так само впевненими в цьому, як Він: “Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!” (Ів. 15:7); “…Я вибрав вас, і вас настановив… щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє” (Ів. 15:16); “Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість” (Ів. 16:24); “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам” (Мт. 7:7); “Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!” (Мт. 7:11); “Коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!” (Мт. 18:19); “І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите” (Мт. 21:22); “Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам” (Мр. 11:24).
ЧИ ЦЕ НЕ НАДТО ЧУДОВО, ЩОБ БУТИ ПРАВДОЮ?
Ви, можливо, подумаєте: “Усе це дуже гарно, але на практиці складається враження, що Бог не надто часто вислуховує нас!” Або ж скажете: “Вислухана молитва, можливо, буває правдою в житті святих, однак якщо це стосується звичайних вірних, таких, наприклад, як ми, то про таке не може бути й мови!” Це дуже поважні сумніви, а тому хочу потрактувати їх з усією серйозністю. Фактично в цьому полягає мета, якої прагну досягти за допомогою цієї книжки: показати, що насправді означає, що Бог, згідно з обіцянкою Ісуса, завжди вислуховує молитви-прохання. Також намагатимуся відповісти на запитання, котрі – так само, як і ви – ставлю собі, роздумуючи на цю тему.
—
[1] Цитату подано за: Прийдіте поклонімся: Молитовник. – Рим:1991. – С. 353. – Прим. пер.
[2] Ідеться про Жозефа Даміяна де Вестера (1840-1889), або Даміяна Молокайського, – бельгійського священика, який добровільно допомагав прокаженим, що жили в колонії-лепрозорії Калаупапа на гавайському острові Молокай. – Прим. пер.
[3] Тут і далі Святе Письмо цитуємо за перекладом Івана Огієнка. – Прим. пер.
